Автор player У 2018 році вівчарство на Рахівщині перебувало на межі зникнення. Місцевий ринок заполонили дешеві підробки «бринзи» з коров’ячого та козячого молока, що зробило чесне виробництво збитковим, а поголів’я овець стрімко зменшувалося. Молодь залишала полонини у пошуках альтернативних заробітків. Та вже сьогодні ситуація змінилася докорінно: «Гуцульська овеча бриндзя» стала першим в Україні продуктом, який отримав захищене географічне зазначення (ГЗ), а об’єднання її виробників виросло за п’ять років із 14 до 44 учасників.
Про це розповідає AgroReview
Від розпачу до створення унікального бренду
Ініціатива об’єднати вівчарів виникла у 2018 році, коли команда спеціалістів із розвитку географічних зазначень запропонувала фермерам розглянути нові підходи до виживання у складних умовах Карпат. Вони не нав’язували готових рішень, а вивчали разом із вівчарами проблеми в галузі: надлишки будзу, збитковість виробництва та відсутність доданої вартості для виробника. Було проаналізовано досвід європейських фермерів, де географічне зазначення дозволяє захистити продукт від підробок і приносить вигоду безпосередньо виробнику.
Юридичний супровід експертів охоплював усі етапи: від реєстрації громадської спілки до підготовки пакету документів на перше в Україні географічне зазначення — «Гуцульська овеча бриндзя».
Відновлення традицій та зростання спільноти
Після створення Асоціації перед її засновниками постали три ключові завдання: навчити виробників правильно пакувати, позиціонувати і реалізовувати свій унікальний продукт; відновити давню технологію дозрівання бриндзі у дерев’яних бербеницях, що використовувалася понад пів тисячоліття; та підготувати документи для офіційної реєстрації географічного зазначення.
З 2018 по 2023 рік до Асоціації входило 14 членів, але завдяки грантовій підтримці ЄС кількість учасників зросла до 44. До об’єднання приєдналися не лише фермери-виробники, а й гіди та ресторатори із Закарпаття й Івано-Франківщини. Грантові угоди дозволили оновити матеріально-технічну базу: закуплено обладнання для заготівлі кормів, фасування та охолодження продукції, а також відкрито «Музей Бриндзі» з власною сонячною електростанцією.
Було розроблено систему якості та простежуваності: впроваджено уніфіковане маркування, гігієнічні настанови для виробництва, журнали виробництва та ветеринарного контролю. Асортимент нині включає молоду овечу бриндзю, бриндзю з додаванням 20% вурди та класичну витриману «Гуцульську овечу бриндзю» без термічної обробки.
Ключові досягнення та міжнародне визнання
- Згуртування громади: Найскладнішим було об’єднати консервативних фермерів у єдину дієву спільноту.
- Встановлення стандартів: Уперше було офіційно зафіксовано рецептуру й стандарти виробництва справжньої гуцульської овечої бриндзі.
- Відродження бербениць: Традиційна технологія дозрівання у дерев’яних бербеницях була майже втрачена, але її вдалося відновити. До 2024 року термін придатності сиру без термічної обробки зріс до понад 360 діб, зберігаючи його корисні властивості.
- Перший національний статус: У листопаді 2019 року «Гуцульська овеча бриндзя» отримала перше в Україні свідоцтво про географічне зазначення.
- Визнання ЮНЕСКО: У липні 2022 року традицію випасання овець і виготовлення бриндзі внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
«Ми відкриті, активно ділимося досвідом, заохочуємо фермерів до сертифікації і доводимо: українське вівчарство має величезні перспективи, якщо працювати з повагою до традицій і вимог сучасності», — підсумовують в Асоціації.
Якщо ви виробляєте бриндзю у високогір’ї Карпат і плануєте працювати за специфікацією «Гуцульська овеча бриндзя», звертайтеся до Громадської спілки «Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів» за адресою: 90600, Закарпатська область, Рахівський район, м. Рахів, вул. Миру, буд. 1, телефоном +38 (093) 273 11 01 або електронною поштою [email protected].
Агенти та роздрібні продавці можуть зв’язатися з виробниками за цими ж контактами для реалізації продукції. Фермерам з інших регіонів, які бажають створити географічне зазначення для власної продукції, рекомендується звернутися до проєкту EU4SmallFarms за адресою [email protected].