Українська металургійна промисловість повинна бути виключена з-під дії європейського механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це заявив Паскаль Ламі, колишній керівник Світової організації торгівлі та один із провідних розробників концепції вуглецевого мита в Європейському Союзі.
Про це розповідає AgroReview
Європейський підхід до вуглецевого регулювання
CBAM створений для забезпечення однакових конкурентних умов для європейських виробників і тих, хто імпортує продукцію до ЄС. Механізм має запобігти так званому «витоку вуглецю» — перенесенню виробництва у країни з менш суворими екологічними вимогами. Однак, за словами Ламі, Україна заслуговує на окремий підхід через унікальні виклики воєнного часу та прагнення до євроінтеграції.
Особливі умови для української металургії
Застосування вуглецевого збору до української металургії в умовах війни може завдати серйозного удару по її експортному потенціалу. Галузь уже працює в екстремальних умовах — через наслідки російської агресії, руйнування інфраструктури та транспортні обмеження. Додаткові фінансові перепони у вигляді податку на ринку ЄС лише посилять тиск на сектор, який є одним з ключових джерел надходжень до державного бюджету.
«Запровадження додаткових фінансових бар’єрів на ринку ЄС лише посилить економічний тиск на сектор, який є одним із головних джерел валютних надходжень до бюджету».
Як підкреслює Паскаль Ламі, політика ЄС щодо України має бути гнучкою й орієнтованою на стратегічну мету — майбутнє членство країни в Євросоюзі. Звільнення від CBAM розглядається не як відступ від екологічних стандартів, а як підтримка галузі, що перебуває у фазі відновлення та виживання.
Українські металургійні підприємства вже працюють над модернізацією виробництва, щоб відповідати екологічним стандартам ЄС. Проте для масштабних змін потрібно залучати значні інвестиції та гарантувати доступ до європейських ринків. Зняття податкового навантаження дозволить спрямувати кошти на «озеленення» виробництва, а не на сплату зборів. Це питання, ймовірно, стане предметом подальших переговорів між Києвом і Брюсселем, адже збереження конкурентоспроможності української сталі вигідне обом сторонам.
Звільнення українських виробників від дії механізму CBAM є важливим кроком для підвищення фінансової стійкості України під час війни та створює умови для подальшої інтеграції у спільний європейський ринок.