У зв’язку з критичним зниженням рівня води у Дунаї та водосховищі Катлабух в Ізмаїльському районі Одеської області, державні органи України розпочали оперативне примусове наповнення водосховища. 10 серпня головна насосна станція Суворівської зрошувальної системи Ізмаїльського управління водного господарства була запущена для забезпечення стабільного водопостачання.
Про це розповідає AgroReview
Причини та наслідки критичного маловоддя
Міністерство економіки та довкілля України пояснює, що такі заходи стали необхідними через рекордне падіння рівня води у Дунаї, що створює значні загрози для екосистем Придунав’я, водозабезпечення населення та аграрного сектору. Примусове наповнення Катлабуха здійснюється відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2026 року № 503-р у межах виконання Державної цільової програми комплексного водозабезпечення регіонів, що зазнали впливу воєнних дій.
Водосховище Катлабух вважається стратегічно важливим для Придунав’я: його наповнення спрямоване на стабілізацію рівня води, зменшення екологічних ризиків та гарантування потреб місцевих жителів і сільського господарства. Довгострокове вирішення ситуації потребує комплексної модернізації системи водоподачі.
Плани з реконструкції та міжнародна співпраця
Перший крок до відновлення системи — проєкт реконструкції енергозабезпечення головної насосної станції Суворівської зрошувальної системи. Він передбачає встановлення сонячної електростанції, систем накопичення енергії та модернізацію насосного обладнання. Запуск енергонезалежної насосної станції заплановано на квітень 2027 року, а роботи з впровадження нової інфраструктури мають розпочатися вже цього року.
Аномально низький рівень води у Дунаї цього літа є проблемою не лише для України — майже вся Європа зіткнулася з безпрецедентним маловоддям на транснаціональній річці. На окремих ділянках рівень води досяг історичних мінімумів.
“Головуючи цього року в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай, Україна ініціювала підготовку спільного огляду ситуації з маловоддям у країнах Дунайського басейну. Ми прагнемо показати, що кліматичні зміни не визнають державних кордонів, а отже й відповідь на ці виклики має формуватися спільно. Україна запропонувала підготувати спільний огляд наслідків маловоддя, щоб показати масштаб проблеми, обмінятися практичним досвідом реагування та посилити співпрацю у підвищенні стійкості до кліматичних змін”, – коментує заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.
Серед основних завдань головування України в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай — розробка спільних підходів до оцінки посух. Наразі країна ініціювала вдосконалення системи індикаторів для ефективного моніторингу, своєчасного виявлення ризиків, прогнозування наслідків та прийняття обґрунтованих управлінських рішень на національному і басейновому рівнях.