В Україні покривні та проміжні культури можуть стати ключовим джерелом для виробництва біометану, забезпечивши близько 45% від загального технічного потенціалу. За оцінкою Біоенергетичної асоціації України, наразі національний потенціал виробництва біометану оцінюється у 21,8 млрд кубометрів щорічно, що є одним із найвищих показників серед країн Європи.
Про це розповідає AgroReview
Роль покривних культур у біоенергетиці
Покривні та проміжні культури не лише не конкурують із продовольчим виробництвом, але й позитивно впливають на якість ґрунту, сприяючи сівозміні та поверненню дигестату. Це дозволяє одночасно отримувати додаткову сировину для біометану та підтримувати родючість українських земель. За структурою сировинної бази, ще 24% потенціалу біометану забезпечують рослинні залишки, 17% — кукурудзяний силос, який вирощується на площі близько одного мільйона гектарів. Таким чином, основна частина сировини для біометану формується саме на полях, а не в процесі переробки чи у комунальному секторі.
«Асоціація окремо наголошує на двох їхніх властивостях: вони не конкурують із виробництвом продуктів харчування й водночас значно покращують якість ґрунту завдяки сівозміні та поверненню дигестату».
Така модель відповідає європейським нормам і вимогам Додатка IX Директив RED II та RED III, що дозволяє Україні експортувати біометан до ЄС, дотримуючись критеріїв сталості.
Стан тваринництва та інвестиції у сектор
Внесок гною великої рогатої худоби та пташиного посліду у виробництво біометану в Україні незначний — лише близько 4% від потенціалу. Це пояснюється багаторічним скороченням поголів’я худоби з 1990 року. Зокрема, за останній рік кількість великої рогатої худоби скоротилася на 400 тисяч голів, а корів — на 18%. Решта потенціалу формується за рахунок відходів харчової промисловості (3,6%), муніципальних органічних відходів та осаду стічних вод (2,5%), а також газифікації твердої біомаси (4%).
Згідно з дорожньою картою розвитку галузі, до 2027 року в Україні планується запустити 50 біометанових заводів із річним виробництвом 0,25 млрд кубометрів, а до 2030-го — вже 200 заводів та 1 млрд кубометрів. До 2050 року кількість заводів має сягнути 4000, а річне виробництво — 20 млрд кубометрів. Загальні інвестиції до 2050 року оцінюють у 40 млрд євро, а кількість нових робочих місць може зрости до 250 тисяч. Важливим є і прогнозоване зменшення викидів парникових газів: з 0,6 млн тонн CO₂-еквіваленту на рік до 50 млн тонн.
Варто підкреслити, що на всіх етапах розвитку галузі половина виробленого біометану планується експортувати. У 2027 році експорт становитиме 0,13 млрд кубометрів, а у 2050-му — 10 млрд кубометрів, що свідчить про орієнтацію сектора як на внутрішній, так і на зовнішній ринок.